Партнерство у бізнесі. Що треба знати на початку, щоб не втратити відносини, гроші та час?

На вихідних був на 2-денному тренінгу Євгена Артюхова «Партнерство у бізнесі».

Зріла аудиторія: підприємці, середній вік — мабуть, 37 років. Схоже, я був одним з наймолодших серед 70 учасників, було кого послухати.

Вже 2 роки працюю на себе, розвиваю кілька власних проєктів, маю досвід перших партнерств і хочу поділитися своїм баченням цієї непростої теми та тезами з навчання.

Розглядаймо партнерство, як частину ширшої концепції — «відносини».

Спочатку — відносини, а потім уже: які саме — дружні, сімейні, робочі, партнерські тощо.

Відносини в моєму розумінні, вже мають певні фундаментальні, схожі частини: періоди, цінності, сенси, кризи, розвиток, досягнення, початок та кінець. Будь-які відносини потрібно будувати й розвивати, найголовніше мати на це бажання та готовність.

Коли ви увійшли у партнерство на хвилі позитиву — перша криза неминуча. Якщо у партнера стратегія «тікати від проблем» — він піде або буде руйнувати, не вміючи словами через рот сказати про свої болі, потреби, кризи та думки.

Інститут відносин сьогодні має дві тенденції:

1. Маленьке коло людей вміють будувати глибокі зв’язки та союзи, розвиваються, кризи їх зміцнюють. Переживають перемоги та поразки. Вміють вчасно закінчити партнерство.
2. Велике коло незрілих людей, для яких партнерство, це зняти з себе відповідальність, не готові змінюватися заради глибоких зв’язків і не мають фундаментального розуміння розвитку відносин. Тут сварки, непорозуміння, крах.

Перший сенс, який хочу прокричати: не будуйте партнерств із незрілими людьми.

Навіть якщо в них є ресурс і компетенції. У важкий момент така людина:

– перекладе відповідальність;

– знецінить вашу роботу;

– скаже, що у всьому винні ви;

– підставить, кине.

ви створюєте бізнес із колишнім керівником. Формально — домовилися про рівне партнерство. Але на ділі він продовжує вами керувати, не слухає, блокує ідеї. В що перетворяться такі стосунки через пару років? В нього залишиться майдсет “керівника” і він не може цього змінити — його не зрілість призведе до вашого вигорання та втоми. Або ви робите щось з подругою, і в перші місяці бачите невідповідальність, складність давати фітбек, відсутність навичок саморефлексії.

Партнером може бути друг, колега, керівник, підрядник, навіть родичі. Справа не в ролях і контекстах які перетинаються, а у більших категоріях.

18 тез, які можуть врятувати ваше партнерство або уникнути його початку:

1. Заходьте у підпроєкти, де можете попрацювати разом 3–12 місяців. Це збереже гроші, час та енергію. Знайомі в житті можуть в роботі виявитися зовсім іншими людьми.
2. Якщо "здається" — то не здається. Якщо вже на етапі домовленостей щось відчувається не так, краще не заходити у партнерство.
3. Дивіться, як людина поводиться з підрядниками, командою, іншими партнерами. Те, як вона говорить про них, як поводиться, так буде і з вами.
4. Фіксуйте домовленості. Якщо це перший проєкт, без інвестицій та великих ставок, не обов’язково бігти до юристів. Але обовʼязково фіксуйте всі домовленості в тексті, формуючи власні документи.
5. Розділяйте долі не тільки у прибутку: право власності, дивіденди, прийняття рішень. Якщо 50/50 в прибутку — не обов’язково має бути 50/50 у всьому іншому.
6. Якщо маєте досвід у відносинах, знаєте себе, ваш стиль керування, як вам краще отримувати фітбек, ваші поточні цінності — обговорюйте та формуйте це все з партнером у спільний простір. Не за один день це зробиться, поступово.
7. Коли наймав людей в команду, мав дуже якісний інструмент, окрім job offer складав простий документ: "очікую від тебе / не очікую від тебе". Писав людською мовою, як думаю та відчуваю, так само і у партнерстві. Я створюю документ до партнера, а він до мене і разом обговорюємо ці пункти. Дуже корисно.
8. Ідеальний метч по скілах — ще не причина для партнерства. Важливіша синергія, бачення, як ви поєднуєтесь і як відчуваєте один одного.
9. Не тримайтеся за ролі та зони відповідальності у бізнесі. Сформуйте бачення на перший час і залиште розуміння, що все може змінитися. Я хочу, щоб мій партнер займався тим, що йому подобається. Через рік партнер може захотіти не операційкою займатися, як до цього, а будувати нові ринки та напрямки — і для мене це окей.
10. Обговорюйте "вмію / можу / хочу". Ви можете бути кращим у продажах, але не хотіти ними займатися. Партнер може мати менше досвіду, але хотіти їх будувати.
11. Якщо одним з підходів у вашому відношенні до партнера, буде робити його успішним, щире бажання щоб він заробляв та досягав — це один з факторів вашої зрілості та готовності до таких відносин. Я не кажу, ставити партнера на перше місце. Щиро вірю, що перша людина яку треба робити щаслива у своєму житті — це я сам. Я підсвічую, що у партнерстві обидві людини реалізовуються, мають цілі та плани, корисно про це нагадувати собі.
12. Коли ви закріпили зони відповідальності, і одна з них — наприклад, маркетинг — це не означає, що ви маєте закритися в кімнаті на кілька місяців і потім прийти до партнера з готовими результатами. Бути головним у зоні — це також долучати партнера до задач і проєктів у цій зоні. Говорити про стан речей, етапність, перемоги й невдачі. Просити, бляха, допомоги! Я відповідальний за зону ≠ я не підпускаю партнера до неї.
13. Мати перетин у зонах відповідальності — це нормально. Такі зони мають бути краще описані і мати головного. Наприклад: я відповідаю за маркетинг загалом, мої сильні сторони — перформанс-маркетинг, команда, аналітика тощо, а партнер — дуже сильний у бренд-маркетингу та PR. Чудово. У маркетингу я головний, але в напрямках бренд-маркетингу партнер виконує ролі, веде проєкти, відповідає за частину роботи.

Немає єдиного правильного рішення — робити бізнес самостійно чи в партнерстві. Є ваша ситуація, ваші відчуття. Важливо, щоб у партнерстві справді було 1+1=3 — це і є синергія. Якщо її немає, жоден чіткий розподіл зон відповідальності не допоможе. Або допоможе — але ви не будете щасливі.

Сісти й одразу реалізувати все, що я описав — може зайняти місяці, а проєкт треба будувати вже зараз. Тому будьте адекватними й зрілими. Зробіть гігієнічний мінімум на початку, а далі будуйте партнерство паралельно з бізнесом.

Уявіть собі близькі стосунки: ви зустрічаєтесь із дівчиною або хлопцем, і вже на третьому побаченні починаєте прописувати цінності, домовленості, складаєте шлюбний контракт. Звучить дивно, правда? Але ви знайомитеся, формуєте розуміння один про одного і згодом будуєте стосунки.

Коли ви вже станете ого-го підприємцем з капіталом, і будете формалізувати відносини з таким же, тоді звичайно що “юристи будуть попереду”.Тема доросла, непроста, глибока. Якщо вам потрібна консультація або менторство щодо вашого бізнесу чи партнерства — звертайтеся.Успіхів вам!